Крізь туманів густу завісу
Осінь в гості прийшла до лісу.
Тиха, ніжна красуня-осінь,
Срібна нитка блищить у косах.
В росах скупана чистих-чистих
Йде непоспіхом, урочисто,
Із букетиком пізньоцвіту,
Осінь, осінь, минуло літо.
Крякнув ворон ген на горісі,
Покотилась луна по лісі,
Поміж крон у яскравій пудрі.
Й знову тиша – осіння, мудра.
